Процес запалення, що розвивається в тканинних структурах, що відрізняється великим поразку, називається флегмоною. При розвитку такого типу запалення, дуже часто розвивається некроз тканин. Здебільшого метою ураження флегмони, вважається гіподерма (підшкірна жирова клітковина), швидко просочується гноєм.
З появою патологічного процесу, при відсутності раннього лікування, гнійний ексудат потрапляє в клітинний простір, рухаючись в сторону м’язових волокон і сухожиль. Залежно від місця розташування флегмони, симптоми будуть відрізнятися. Визначають у ветеринарії поверхневі і глибокі флегмони. Перший вид поразок розміщений в підшкірному шарі клітковини, а другий вид гнійного запалення, зачіпає глибокі шари.
Причини і симптоми флегмони у кішки
Флегмона у кішки представлена запальним процесом, острогнойного типу, що супроводжується некрозом здорових тканин (здебільшого пухкої клітковини), а ще характеризується тенденцією до повсюдного рознесення гною по тканинах, на відміну від абсцесу, що має встановлені межі.
Факторами, що провокують розвиток самого гнійного запалення, стають патогенні бактеріальні мікроорганізми. Гнильна мікрофлора при проникненні у відкриту поверхню рани, починає висловлювати власну активність. Потрапити бактерії можуть при механічних пошкодженнях покривів шкіри.
Здебільшого у кішок флегмона розвивається після бійок з родичами на тлі отриманих кусаних і рваних ран. Хвороба може потрапити в тканинні структури через лімфатичну і кровоносну системи.
Основними інфекційними агентами, часто провокують розвиток флегмони у кішки, стають стрептококи і стафілококи. Рознесення інфекції і гнійного ексудату залежить від безлічі причин, але здебільшого активну відіграє роль падіння імунного положення кішки.
Причинами зниження захисних сил організму виступають довгі голодування і розвинулося на цьому тлі виснаження, довгий хронічне захворювання і отруєння організму.
- анаеробний;
- гнильний;
- гнійний.
При розвитку анаеробної форми флегмони у кішки з’являються запальні процеси в м’яких тканинних структурах серозного характеру. Також розвиваються ділянки некрозу і виникнення бульбашок газу в уражених тканинах.
Гнильна флегмона кішок відрізняється утворенням численних ділянок некрозу в області гіподерми, розплавленням тканинних структур під дією патогенної мікрофлори. Для гнильної форми флегмони отличительно також накопичення гнійного ексудату і поява смердючого, нудотного запаху.
Запальні процеси, що провокують розвиток флегмони, дуже часто не з’являються самостійно, а є ускладненням при невірно наданому лікуванні фурункульозів і з’явилися абсцесах. Гній, що зібрався в порожнині при абсцесі, починає укладати собі шлях в глибокі шари, прориваючи капсулу і переходячи в розлите гнійне запалення. Причинами розвитку розлитого гнійно-некротичного запалення можуть стати:
- , великі рани і відкриті переломи кісткових структур. Порушення цілісності покриву шкіри, жирової підшкірної клітковини аж до м’язового шару, призводить до пошкодження тканинних структур. Патогенні мікроорганізми проникають всередину, провокуючи розвиток запалення. Дуже високий ризик розвитку флегмони у кішки з’являється під час отримання колотих або колото-забитих ран.
- Інфікування ранових поверхонь (ран, подряпин, ударів). Порушення цілісності шкіри-це завжди ризик інфікування, адже по суті це відкриті ворота в організм для проникнення патогенів.
- Супутні захворювання. Серед факторів, які допомагають розвитку флегмони, значаться також другосортні хвороби. Спровокувати розвиток розлитого гнійно-некротичного процесу у тварини можуть невчасно вилікувані дерматити, запущені форми артритів (гнійний), абсцеси, запальні процеси в яснах. У подібному випадку говорять про розвиток вторинної флегмони, адже патогенні бактеріальні мікроорганізми потрапляють в пошкоджені тканини з самого організму.
- Вплив на покриви шкіри і більш глибокі структури «Драконячих» речовин. На тлі неправильного прийому медикаментозних засобів і самих різних речовин хімії, дуже часто розвивається гнійне запалення. Наприклад, основою розвитку флегмони стають – введення хлористого кальцію з порушеннями в процесі введення, проникнення в покриви шкіри бензину або терпентину, що за собою тягне повне руйнування шкірних клітин і підшкірної клітковини, викликаючи їх відмирання.
Фахівці в області ветеринарної медицини поділяють точку зору, що флегмона, як і будь-які інші види гнійних процесів запалення, не стануть розвиватися при нормальній роботі імунної системи.
При ослабленні імунного стану (зустрічається у маленьких кошенят, літніх тварин, кішок з хронічними патологіями), організм не може сам боротися із запаленням.
Ознаками флегмони, що розвилася на поверхні, вважаються:
- виражена болючість в місці локалізації патологічного процесу;
- збільшення місцевої температури;
- припухлість в місці ураження, швидко розростається і захоплююча тканини знаходяться поруч;
- гіперемія покривів шкіри без встановлених меж (розмитість).
Крім цього, ознаками верхньої або глибокої форми флегмони, стають гарячкові стану у тварини в зв’язку з підвищенням загальної температури тіла, зустрічається лейкоцитоз. Глибокі форми патології не відрізняються припухлістю або набряком, також як і почервонінням в місці локалізації.
Відсутність своєчасної терапії при розвитку розлитого гнійно-некротичного процесу, небезпечно розвитком значних складнощів. Серед ключових значаться:
- запалення лімфатичних судин, що виявляється найсильнішими набряками;
- бешиха-гостро протікає захворювання, схильне до рецидивів, спровоковане бета-гемолітичним стрептококом групи А;
- тромбофлебіт-запалення вен;
- вторинні затекло гнійного характеру і інфікування крові;
- розвиток процесів запалення гнійного типу в стінках артерій з подальшим їх руйнуванням і утворенням артеріальних геморагій.
Діагностика та лікування
Базовий метод діагностики флегмони у кішки-проведення пальпації ураженої області і загальний клінічний огляд пацієнта. Дуже часто при розвитку верхньої флегмони, потрібно проведення диференціації від звичного абсцесу.
Хворому тварині призначається також загальний клінічний аналіз крові. Підтверджується діагноз при знаходженні в картині крові незрілих форм лейкоцитів (вказує на розлите гнійне запалення), набряклих проявів, підвищень температури тіла до високих позначок, хворобливих почуттів в області м’язового черевця.
На перших стадіях розвитку флегмони у кішок, використовується терапія, спрямована на видалення основної симптоматики. Призначаються новокаїнові блокади. Обов’язково призначаються протимікробні препарати великого спектру дії з групи сульфаніламідів. Тривалість терапії і дозування лікарських засобів призначає ветеринарний фахівець.
У разі діагностованого запущеного розлитого гнійно-некротичного процесу запалення, проводять своєчасне втручання. В ході дії гнійник розкривають, акуратно ріжуть ділянки некротизованої тканини, при цьому спостерігають за тим, щоб грануляційний бар’єр не був порушений. Очищену від гною порожнину обробляють протимікробними препаратами, проводять дренування і наказують медикаментозне лікування, що дозволяє прискорити відновлення пошкоджених тканин.
Розлите гнійно-некротичне запалення-становить велику небезпеку для життя тварини.
Дуже часто, флегмона без раннього лікування, призводить до зараження крові і загибелі кішки. Важливо не допустити розвиток патології, ніж потім боротися з результатами процесу запалення. З метою попередження утворення флегмони, потрібно дуже ретельно стежити за станом вихованця, зміцнювати його імунітет, скласти збалансований раціон харчування.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.