Site icon NEWS ВІТРИНА

Борис Плотніков: біографія, ролі в кіно

Інтелігентного і серйозного Борменталя, образ якого майстерно втілив на екрані актор Борис Плотніков, полюбили багато хто. Він зіграв близько 70-ти ролей у кіно і незліченну кількість ролей у театрі, його природний талант високо цінували багато хто. Стало відомо, що 2 грудня 2020 року він пішов із життя через пневмонію, спричинену COVID-19. Згадаймо біографію і найбільш значущі ролі Бориса Григоровича.

Борис Плотніков: біографія

В одному з найстаріших міст Уралу, Нев’янську, у другий день квітня 1949 року з’явився на світ Плотніков Борис Григорович. Він був єдиною дитиною, ріс у повній родині: тато був слюсарем, а мама — інженером.

Батьки ще з маленьким Борисом переїхали в закритий Новоуральськ, де на хімкомбінаті йшло збагачення урану. Тут хлопчик пішов до школи. Творчі задатки проявилися в шкільні роки: майбутній актор Плотніков був учнем музичної школи і непогано грав на скрипці.

Закінчивши школу, він зробив невдалу спробу вступити до консерваторії, для чого вирушив до Свердловська. Хоча, може, це була удача? Провалені іспити в консерваторію відкрили Плотнікову іншу перспективу: того ж року його зарахували в театральне училище. Він навчався на курсі у Юрія Юхимовича Жигульського.

Вищу освіту здобув пізніше в Уральському університеті, закінчивши філологічний факультет. Повноцінна кар’єра актора почалася відразу після завершення навчання в училищі. Ось періоди сходження акторської зірки Плотнікова:

  • Працював у міському театрі юного глядача Свердловська (1970-1978).
  • Працював у Театрі сатири в Москві (1978).
  • Виходив на сцену академічного драматичного театру в Москві, яким керував Леонід Хейфец (1988).
  • З 2002-го майданчиком для творчої реалізації актора став Художній театр імені Чехова в Москві.

Борис Григорович виконував головні ролі, заворожуючи глядача. Йому відмінно давалися історичні персонажі. Найвідомішими театральними постановками за класичними творами з його участю є такі: «Три мушкетери», «Вишневий сад», «Павло I», «Ідіот», «Маскарад», «На дні», «Отелло», «Дядя Ваня», «Чайка», «Одруження» і багато інших.

Плотніков довго ходив на проби в кіно, але чув лише відмови. Дебют відбувся 1976 року, і став дуже переконливим.

Це був фільм «Сходження» режисера Лариси Шепітько, в якому одну з головних ролей виконав молодий Плотніков. Борис настільки яскраво зіграв, а сюжет і акторський склад були настільки вдало підібрані, що картина отримала світове визнання і безліч премій. До речі, за ту головну роль боролися Висоцький, Мягков та інші зірки, але саме роль дісталася дебютанту в кіно Плотникову.

Далі були роки роботи в кіно і в театрі. Актор себе реалізував і в інших напрямках:

  • Плотніков викладав у ГІТІСі.
  • «Моя надія, мука і нагорода…» — письменницький дебют Плотнікова.
  • З 2000-х виступав на сцені, виконуючи романси.
  • Озвучував фільми та мультфільми.

Знаменитий актор був одружений, але вважав за краще не обговорювати подробиці особистого життя.

Борис Плотніков: фільми та ролі

Після успішного дебюту в «Сходженні» талановитого актора стали запрошувати на зйомки. Характерна зовнішність ідеально підходила для ролей у фільмах за сюжетами класичних творів.

Його найцікавішими ранніми картинами стали:

  • «Омелян Пугачов» (іконописець);
  • «Напередодні прем’єри» (Лагутін);
  • «Два розділи з сімейної хроніки» (Манфред).

Згодом стало зрозуміло, що не тільки серйозні, а й комедійні ролі під силу талановитому акторові. Він легко перевтілювався в чарівного Дона Луїса в комедії про Дульсінею Тобоську або в іронічного авантюриста — героя кіноновел у постановці Володимира Мотиля, а також мудрого психолога з дитячого фільму «Казка про зоряного хлопчика».

Любителі радянського кіно пам’ятають Бориса Григоровича за ролями в міні-серіалах:

  • про Михайла Ломоносова, в якому актор зіграв онука Петра I;
  • про Петра Великого, в якому йому дісталася роль старшого сина російського самодержця.

Тонкі риси обличчя, виразні очі та манера актора ідеально підходили для створення образів нащадків царської крові.

Наступним проривом у кар’єрі став знаменитий двосерійний художній фільм «Собаче серце» — фільм-бомба, відвертий та іронічний, як і автор однойменного роману, Михайло Опанасович Булгаков. Він увійшов до золотого фонду радянського кіно, отримавши низку премій. Плотніков блискуче зіграв асистента й учня професора Преображенського — Івана Арнольдовича Борменталя.

Дуже багато зіркових імен зібрав на майданчику фільм «Собаче серце». У ролях знімалися:

  • Євген Євстигнєєв і Володимир Толоконніков.
  • Ніна Русланова і Роман Карцев.

Працюючи пліч-о-пліч із великим Євстигнєєвим, тоді ще молодий Борис був під величезним враженням.

Плотніков — народний артист РФ, володар ордена Пошани та Почесної грамоти Президента РФ. Актор продовжував зніматися до 2018 року, чудово зіграв у популярних телесеріалах «Крила імперії» і «Годунов», «Снайпери: кохання під прицілом», «Експерти» і «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант», у серіалі про Вольфа Мессінга та багатьох інших.

Борис Григорович — особливий актор. У ньому відчувалася вроджена чистота, порядність і мудрість. Талант Плотнікова розвивав у глядача розуміння глибини і краси акторської гри. Ролі, які він виконав, наділені особливим змістом і силою переживань.

Exit mobile version