1. Желатин був відомий ще в XV столітті — речовину, схожу на клей білого кольору, виготовляли шляхом виварювання повітряних бульбашок осетрових риб. 1845 року інженер Пітер Купер отримав патент на промислове виробництво порошкоподібного желатину, але широкої популярності цей продукт набув лише 1885 року завдяки винахідникові Перпу Вейту, який почав додавати в желе ароматичні речовини та барвники, завдяки чому казково розбагатів.
2. Желатин — це чистий білок колаген, який отримують зі шкур, кісток і хрящів тварин, частіше корів або свиней. У 100 грамах желатину міститься: 86 грамів білка (це в кілька разів більше, ніж у курячому філе, яйцях і сої), 0,7 грамів вуглеводів (може входити в раціон людей, які страждають на цукровий діабет) і 0,4 грама жирів. Желатин має дуже низьку калорійність, і від нього не товстіють. Але це непісний продукт
3 Желатин багатий на органічні кислоти (глютамінову, аспарагінову), протеїнові амінокислоти, мінерали (сірку, залізо, фосфор, кальцій, магній), вітаміни групи PP (нікотинова кислота). Споживання желатину може сприяти відновленню хрящів, зміцненню і поліпшенню еластичності м’язової тканини. Тому його часто використовують під час лікування суглобів та остеохондрозу, а також у профілактичних цілях.
4. Натуральний желатин універсальний, адже він не має ні смаку, ні запаху, ні кольору. Його використовують для приготування желе, заливного, мармеладу, загущення готових страв і напівфабрикатів (консоме, майонезу), освітлення вин і фруктових соків. Новий напрям використання — введення у фруктове або овочеве пюре для отримання за допомогою сифона легкої пінки (еспуми).
5. Желатин можна, а іноді й потрібно кип’ятити. Але, звісно, не варто виварювати до появи неприємного запаху. Желатин у порошку, гранулах і пластинках однаково гарний, але готують до використання їх по-різному. Желатин у пластинках замочують у дуже холодній воді, потім віджимають і «розпускають» у желюючій рідині. А желатин у порошку і гранулах замочують у тій рідині, яку будуть желювати. На відміну від листового, такий желатин можна замочувати і в холодній, і в теплій, і в гарячій воді
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.