Окра

На Близькому Сході, в Європі та Туреччині ці незвичайні плоди називаються бамія, а в США їх називають окрой. Цей дієтичний низькокалорійний продукт гарний для тих, хто піклується про свою вагу і здоров’я, і дуже смачний, головне готувати бамію правильно.

Окра: опис продукту

На Близькому Сході, в Європі та Туреччині плоди цієї культури називають бамією, а в США їх називають окрою. Хоча на півдні США окру також часто звуть «гамбо». Це однорічна рослина, що дає цікаві плоди: подовжені ребристі стручки завдовжки з палець, наповнені дрібним насінням, що нагадує зелений горошок. Якщо стручок розрізати, то зріз схожий на зірочку. Цей дієтичний низькокалорійний продукт (у 100 г лише 31 кКал) гарний для тих, хто піклується про свою вагу і здоров’я, а також для всіх інших, хто вміє його правильно готувати

Бамія, окра, гомбо (лат. Abelmoschus esculentus) — однорічна трав’яниста рослина роду абельмош, сімейство мальвових, на думку більшості вчених, вона походить із території сучасної Ефіопії. Одна з перших згадок про око зустрічається в записках іспанського мавра, який відвідав Єгипет 1216 року і описав, як місцеві жителі вирощують і їдять цю овочеву культуру. З арабського Сходу окра поступово просувалася в Середземномор’я і далі. У період работоргівлі багато хто з чорних невільників намагався брати з собою на чужину насіння звичних їм з дитинства культур. 1658 року відзначено появу окри в Бразилії, а 1686 року — в голландській колонії Суринам. Так у XVII столітті вона опинилася в Новому Світі. Томас Джефферсон зазначав, що до 1781 року ця культура вже була широко поширена у Вірджинії. А до початку XIX століття її вирощували вже у всіх південних штатах США.

Окра росте на кущах і дуже схожа на мініатюрний зелений перець. Її збирають недостиглою. Молоді стручки пружні та вкриті ніжним пушком, який видаляють перед приготуванням. Зібрані пізніше, вони стають млявими і волокнистими. Та й недостигла окра, якщо її приготувати не одразу, втратить усю свою привабливість, зокрема й кулінарну.

За смаком окра нагадує суміш спаржі та баклажана. Тільки у свіжої, на відміну від усіх інших плодів, присутній липкий сік, що дає «слизовість» і загущає будь-які страви (від супів до тушкованих страв), які готуються з розрізаними стручками. Якщо ж сильна в’язкість не потрібна, стручки варто на 1 годину помістити у воду з соком лимона, — страва буде не настільки густою, але приємний смак окри збережеться.

Окра багата на аскорбінову кислоту, вітаміни С і групи В, які допомагають організму швидко відновитися після занепаду сил.

Види і сорти окри

Існують червоний і фіолетовий різновиди окри, але зустрічаються вони вкрай рідко. У дикому вигляді окра збереглася лише на Антильських островах — у диких плодів смак значно інтенсивніший, але м’якоть більш волокниста і жорстка.

Як готувати окру

У Сирії, Єгипті, Греції, Ірані, Йордані, Лівані, Ємені, Туреччині та Кіпрі, а також Східному Середземномор’ї окри часто використовують під час тушкування м’яса й овочів як загущувач.

Насіння окри містить близько 40% олії, тому текстура страви, приготованої з нею, завжди злегка оксамитова. Це, мабуть, один із найпопулярніших овочів серед жителів Близького Сходу, Північної Індії та Пакистану. В Індії її тушкують і запікають, готують у горщиках разом із м’ясом, фарширують і маринують.

Окра є суттєвою частиною ведичної кухні. На Карибських островах окру часто додають до рибного супу. На Гаїті додають до суміші рису та кукурудзи. До кінця ХХ століття окра стала популярною і в японській кухні, де її смажать у темпурі та подають із соєвим соусом. У Бразилії дуже люблять курку, приготовану з цим овочем. А на півдні США скибочки окри в сухарях готують у фритюрі. У Луїзіані вона — найважливіший інгредієнт джамбалайї — національної рисової страви каджунської кухні. Дуже популярна молода маринована окра, закатана в банки, — за смаком вона чимось нагадує мариновані корнішони.

Окра — обов’язковий інгредієнт у знаменитій креольській страві гамбо, густому супі-рагу. Ось тільки не цілком зрозуміло, тому окру іноді називають гамбо чи, навпаки, страва отримала свою назву від місцевого «прізвиська» овоча.

У нас у країні окра найчастіше продається замороженою. Перед додаванням у будь-які гарячі страви розморожувати стручки не потрібно.

Цікаво, що в окри їстівні не тільки стручки, а й листя. Його можна готувати на кшталт бурякового бадилля або використовувати у свіжому вигляді як інгредієнт салату.

Якщо насіння окри обсмажити і розмолоти, з нього вийде дуже схожий на каву напій, тільки без кофеїну. Саме цей ерзац кави і використовували в США під час Громадянської війни, коли імпорт натуральної кави був на деякий час припинений.

Сезон збору окри

Збір окри — з серпня по листопад. При цьому, весь рік у магазинах можна купити свіжозаморожену окру.

Як вибирати і зберігати

Під час вибору особливу увагу приділіть зовнішньому вигляду овоча. Купувати краще не надто довгі стручки. 10 см — це їхня максимальна довжина. Плоди мають бути яскраво-зеленого кольору без будь-яких пошкоджень, запліснявілих плям або сухих ділянок. Шукайте молоді та ніжні плоди, щільні на дотик. Перезрілий плід легко впізнати за шкірястою оболонкою.

Пам’ятайте, що окра — швидкопсувний продукт. Зберігати її можна лише протягом трьох днів у холодильнику, загорнутим у папір.